Унук Ельхайя
Змія — сузір'я, в якому знаходиться Унук Ельхайя. | |
Дані спостереження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір’я | Змія |
Пряме піднесення | 15г 44х 16.07431с[1] |
Схилення | +06° 25′ 32.2633″[1] |
Видима зоряна величина (V) | 2.623 |
Характеристики | |
Спектральний клас | K2 III |
Показник кольору (B−V) | +1.167[2] |
Показник кольору (U−B) | +1.248[2]
|
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | +2.63[3] км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: +133.84[1] мас/р Схил.: +44.81[1] мас/р |
Паралакс (π) | 44.10 ± 0.19 мас[1] |
Відстань | 74 ± 0.3 св. р. (22.68 ± 0.1 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
+0.88 ± 0.03[4] |
Фізичні характеристики | |
Радіус | 12[5] R☉ |
Світність | 70[6] L☉ |
Ефективна температура | 4,498[7] K |
Металічність | 0.03[7] |
Обертання | 4.3 км/c[7] |
Інші позначення | |
Унук Ельхайя (α Змії, Серце Змії, Унукалхай) — подвійна зоря в екваторіальному сузір'ї Змії. Маючи видиму зоряну величину 2,64m[9], ця зоря є найяскравішою в сузір'ї, і її можна спостерігати неозброєним оком майже з будь-якої точки Землі. Виміри паралакса дають відстань приблизно 74 світлових роки (22,6 парсека) від Сонця.
Унук Ельхайя — зоряний гігант спектрального класу K2 III, що витратив водень у своєму ядрі та зійшов із головної послідовності у процесі своєї зоряної еволюції. Інтерферометричні виміри кутового діаметра цієї зорі після корекції на потемніння до краю[10] дають 4,85 ± 0,05 мас[11], що, у свою чергу, дає фізичний радіус приблизно в 12 разів більший за радіус Сонця[5]. Ефективна температура зовнішньої оболонки досягає 4498 K,[7], що надає зорі помаранчевий колір, характерний для зір класу К[12].
Світність зорі приблизно в 38 разів більше за сонячну в оптичному спектрі та в 32 рази більше — в інфрачервоному[6]. Має два супутники: +11,8 m та +13 m з кутовими відокремленнями 58" та 2,3' відповідно.
- ↑ а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
- ↑ а б Gutierrez-Moreno, Adelina та ін. (1966), A System of photometric standards, т. 1, Publicaciones Universidad de Chile, Department de Astronomy, с. 1—17, Bibcode:1966PDAUC...1....1G
- ↑ Famaey, B. та ін. (January 2005), Local kinematics of K and M giants from CORAVEL/Hipparcos/Tycho-2 data. Revisiting the concept of superclusters, Astronomy and Astrophysics, 430 (1): 165—186, arXiv:astro-ph/0409579, Bibcode:2005A&A...430..165F, doi:10.1051/0004-6361:20041272
- ↑ Carney, Bruce W. та ін. (March 2008), Rotation and Macroturbulence in Metal-Poor Field Red Giant and Red Horizontal Branch Stars, The Astronomical Journal, 135 (3): 892—906, arXiv:0711.4984, Bibcode:2008AJ....135..892C, doi:10.1088/0004-6256/135/3/892
- ↑ а б Lang, Kenneth R. (2006), Astrophysical formulae, Astronomy and astrophysics library, т. 1 (вид. 3rd), Birkhäuser, ISBN 3-540-29692-1. Радіус (R*) обчислюється за формулою:
- ↑ а б Kaler, James B., UNUKALHAI (Alpha Serpentis), Stars, University of Illinois, процитовано 11 січня 2012
- ↑ а б в г Massarotti, Alessandro та ін. (January 2008), Rotational and Radial Velocities for a Sample of 761 HIPPARCOS Giants and the Role of Binarity, The Astronomical Journal, 135 (1): 209—231, Bibcode:2008AJ....135..209M, doi:10.1088/0004-6256/135/1/209
- ↑ UNUKALHAI -- Star in double system, SIMBAD, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, процитовано 11 січня 2012
- ↑ Змія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 173. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Потемніння до краю // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 375. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Richichi, A.; Percheron, I.; Khristoforova, M. (February 2005), CHARM2: An updated Catalog of High Angular Resolution Measurements, Astronomy and Astrophysics, 431: 773—777, Bibcode:2005A&A...431..773R, doi:10.1051/0004-6361:20042039
- ↑ The Colour of Stars, Australia Telescope, Outreach and Education, Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation, 21 грудня 2004, архів оригіналу за 22 лютого 2012, процитовано 16 січня 2012